Нацистський експеримент в школі, або чому хороші люди мовчать, коли погані творять зло.

Роман "Хвиля" Тода Штрассера можна прочитати за один вечір, але думати про нього доведеться ще дуже довго.

Головний герой книги Бен Росс (прототип реального автора експерименту Рона Джонса) - молодий вчитель історії в старших класах школи Елвуда Кабберле, в Пало-Альто, Каліфорнія, з нетрадиційним підходом до викладання, довго думав чому його учні завжди енергійно вибігають з класу після уроку, але так мляво заходять до класу на урок, чому виконання домашнього завдання не являється чимось пріоритетним, чи обов'язковим, і чому, навіть здібні учні, не докладають достатньо зусиль, щоб вчитися добре. Всі ці думки непокоїли його і того дня, який увійде в історії, як початок експерименту "Хвиля", і покаже, що навіть жителі благополучних громад здатні попасти під вплив тоталітарних лідерів, при правильному маніпулюванні.

Під час вивчення Другої світової війни Бен Росс показав своїм учням документальний фільм, який відображав всі звірства, які нацисти чинили в концентраційних таборах. Фільм закінчився, і більшість учнів сиділи приголомшені.

- Чи всі німці були нацистами? - запитала дівчина.

Бен Хитнув головою.

- Ні. правду кажучи, менше ніж десять відсотків населення належали до нацистської партії.

-Чому ж ніхто не намагався зупинити їх? - допитувалась Емі.

- Не можу сказати достеменно, Емі, - відповів Росс. - Можу лише припустити, що нацистів боялися. вони були меншістю, але меншістю добре організованою, озброєною, небезпечною.

- Дивна річ, - зауважив Ерик. - Хіба можна не помічати, як убивають десять мільйонів людей?

- Усе, що я можу сказати вам, - відповів Бен, - це те, що нацисти були добре організовані й дисципліновані. Поведінка решти німецького суспільства - це незбагненність: чому люди не намагалися зупинити їх, як вони могли говорити, що нічого не знають... Відповіді й досі немає.

Вчитель побачив, що цей фільм і урок загалом сколихнули його учнів, тому прийшовши зі школи, довго думав, як можна пояснити учням всі їхні запитання, так народився експеримент "Хвиля".

Впродовж декількох днів вчитель пояснив учням поняття дисципліни. Бен велів школярам сісти в положення «струнко», оскільки воно краще сприяє навчанню. Потім він наказав учням кілька разів встати і сісти в нове положення, Бен велів учням відповідати на запитання чітко і живо, і вони з цікавістю слухали, навіть зазвичай пасивні учні.

Потім вчитель ввів поняття спільноти - звелів учням хором скандувати: «Сила в дисципліні, сила в спільноті». Учні діяли з явним натхненням, бачачи силу своєї групи. Наприкінці уроку Бен показав учням привітання, яке ті повинні були використовувати при зустрічі один з одним — підняту вигнуту праву руку до плеча — і назвав цей жест салютом Третьої хвилі. В наступні дні учні регулярно вітали один одного цим жестом.

На третій день до експерименту приєдналося ще 30 учнів, яким Бен роздав членські квитки, і розповів про поняття ДІЇ. За його словами, індивідуальне суперництво часто приносить засмучення, а групова діяльність дозволяє досягти великих успіхів у навчанні. Бен велів учням спільно розробити проект прапора Третьої хвилі, переконати двадцять дітей із сусідньої початкової школи в правильності посадки «струнко» і назвати по одному надійному школяру, який міг би приєднатися до експерименту. Троє учнів отримали завдання доповідати йому про порушення встановленого порядку і критику Третьої хвилі, проте на практиці добровільними доносами зайнялися близько 20 чоловік. Один з учнів, Роберт, що відрізнявся великою статурою і малими здібностями до навчання, заявив Бену, що буде його охоронцем, і ходив за ним по всій школі. Три найуспішніші учениці класу, чиї здібності в нових умовах виявилися не потрібними, повідомили про експеримент батькам. В результаті Бену зателефонував місцевий рабин, який задовольнився відповіддю, що клас на практиці вивчає німецький тип особистості. Рабин обіцяв пояснити все батькам школярок. Вчитель був украй розчарований відсутністю опору навіть з боку дорослих, директор школи привітав його салютом Третьої хвилі.

Побачивши, що експеримент починає виходити з під контролю, Бен, який намагався прискорити його завершення, пояснив учням силу ГОРДИНІ. 80 присутніх в класі школярів почули, що вони — частина загальнонаціональної молодіжної програми, чиїм завданням є політичні перетворення на благо народу. Він велів чотирьом конвоїрам вивести з авдиторії й супроводити до бібліотеки трьох дівчат, чия лояльність була сумнівна. Потім він розповів, що в інших регіонах країни створені сотні відділень Третьої хвилі, а в полудень п'ятниці про їх створення по телебаченню оголосить лідер руху і новий кандидат на президентський пост.

В полудень п'ятниці 200 учнів набилися в шкільний зал. Опівдні телевізор був включений, але на екрані нічого не з'явилося. Бачачи здивування школярів, Бен, дав сигнал і на екрані з'явилося обличчя Адольфа Гітлера. Далі на екрані з'явилися обличчя членів гітлерюгенду.

- Ви думали, що ви особливі! - Ліпші за всіх, хто за межами цієї зали! Ви проміняли власну свободу на те, що по-вашому називалося рівністю. Але ви перетворили цю рівність на зверхність щодо тих, хто не вступив до "Хвилі"". Ви погодилися, що воля колективу вища за ваші власні переконання - незалежно від того чи завдавало це комусь болю. Дехто з вас думав, що він просто спробує, покатається - і в будь-який момент злізе... І що ж - чи вдалося це кому-небудь? Чи спробував це хтось із вас зробити?

Так, із вас вийшли б чудові нацисти! - провадив Бен. - Ви залюбки убралися б у мундири, повертали по команді голови й дозволили б переслідувати й нищити своїх друзів і сусідів. Ви казали, що таке більше не повториться, але погляньте, куди зайшли ви самі! Погрожували тим, хто не приєднався до вас, не пускали їх сидіти з собою на футбольних матчах. Фашизм - це те, що зараз є тут, усередині нас усіх! Ви запитували: як німці могли мовчати, коли поряд гинули мільйони невинних людей? Як вони могли говорити, що нічого про це не знають? Що змушує людей заперечувати власне минуле?

- Якщо історія справді повторюється, то вам усім, напевно, хочеться заперечити все, що відбулося з вами в "Хвилі". проте, якщо наш експеримент удався - а ви, гадаю, бачите, що це так, - ви повинні зрозуміти, що всі ми відповідальні за власні вчинки. Ви завжди повинні питати себе: "Чи правильно я чиню?", замість того, щоб сліпо йти за лідером. І ви ніколи - ніколи! - не повинні дозволити колективу відбирати у вас ваші особисті права!

Школярі розходилися в пригніченому стані, багато хто не міг стримати сльози.

Я багато думала про цей експеримент, і висновки, на жаль, зовсім невтішні. Виявляється не має значення в якій країні ти живеш, який в тебе соціальний статус, навіть скільки тобі років - кожним з нас можна маніпулювати. Невже людина, по-суті, це тварина, схильна до жорстокості, стадного інстинкту, і потрібно зовсім небагато, щоб підняти на поверхню наші найстрашніші і найжорстокіші інстинкти? А якщо ми подивимося навколо, хіба ми не побачимо сучасних прикладів цього: терроризм, зростання злочинності серед молоді, популярність націоналістичних партій в багатьох країнах, навіть футбольні фанати?

Так само як герой книги, я не можу знайти відповідь на питання що змушує хороших людей робити погані речі, але я впевнена, що вміння мислити, любов до свободи, реалізація свого потенціалу, і розуміння уроків історії можуть допомогти нам не повторити помилок минулого.